обдарований

обдарований
[обдаро/ванией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "обдарований" в других словарях:

  • обдарований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обдарувати. 2) у знач. прикм.Який має великі природні здібності; здібний, талановитий …   Український тлумачний словник

  • обдарований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • великовчений — а, е. Дуже обдарований, освічений …   Український тлумачний словник

  • вивінуватий — а, е. Наділений, обдарований, розвинений …   Український тлумачний словник

  • геніальний — а, е. 1) Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2) Властивий генієві; творчо найдосконаліший …   Український тлумачний словник

  • зданий — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здати. || зда/но, безос. присудк. сл. II а, е, діал. Здібний, обдарований …   Український тлумачний словник

  • здатний — а, е. 1) на що, до чого і з інфін. Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що небудь, поводити себе певним чином. || для кого і до чого, Придатний для кого , до чого небудь, на щось, годящий. 2) Який має здібності; обдарований …   Український тлумачний словник

  • здібний — а, е. 1) Який має природні здібності; обдарований, талановитий. 2) з інфін. і до чого. Який може або вміє щось робити, придатний до чогось …   Український тлумачний словник

  • мудрий — а, е. 1) Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. || у знач. ім. му/дрий, рого, ч. Про розумну, досвідчену людину. || Який виражає розум, проникливість. || Написаний розумно, з глибоким… …   Український тлумачний словник

  • обдарованість — ності, ж. Якість за знач. обдарований 2) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»